Станиславівські оголошення: будинки-трансформери старого міста

Серед давніх будівель Івано-Франківська є такі, що дійшли до нас не у первісному, а у значно зміненому вигляді. Але це зовсім не зменшує великої цінності цих будинків-трансформерів для міста.
Майбутній пасаж Єгера (в центрі) Майбутній пасаж Єгера (в центрі)

Один з найвідоміших "трансформерів", пасаж Єґера, зараз перебуває на межі руйнування (вул. Січових Стрільців, 16). Він не завжди був таким, як ми звикли його бачити. Об этом сообщает glasno.in.ua со ссылкой на СМИ.

Пасаж Єґера сьогодні

В середині ХІХ століття на цьому місці збудували двоповерхову кам’яницю у класичному стилі, з портиком і чотирма колонами. В будівлі розміщалися редакція газети "Дзєннік станіславовскі" та приймальна лікаря Якуба Бірера, колишнього штабного лікаря.

Нещодавно краєзнавець Сергій Петрицький виклав у мережі цікаве фото затопленого Станиславова у червні 1897 року. На ньому чітко видно вивіску цукерні, що знаходилась у цій будівлі, а офіціант закладу вийшов і спостерігає за стихійним лихом. Цукерня належала Юзефу Збєґені, який у 1880-х роках був кондитером у Кракові, а пізніше переїхав до Станиславова і в 1893 р. розмістив свій заклад у кам’яниці з колонами. На початку ХХ ст. власником будівлі став Озіяш Герш Єґер. Протягом 1908-1910 років новий власник її капітально перебудував, пожертвував портиком, але наростив третій поверх.

Читайте також:
Станиславівські оголошення: як австрійські архітектори наше місто будували

Вимушеним "трансформером" став станиславівський театр, тепер Обласна філармонія. Його збудували в 1891 році, й виглядав він дуже ошатно – мав портик з колонами, фасад прикрашала багата ліпнина. Над наріжною частиною височів купол зі шпилем, який увінчувала арфа.

Міський театр (тепер філармонія) до перебудови.

Під час Першої світової війни в театр влучили кілька снарядів. Вони зруйнували крило від вулиці Курбаса, пробили дах і пошкодили дерев’яні конструкції. Протягом 1928-1929 років театр реконструювали у стилі функціоналізму за проектом Станіслава Трелі. Зник пишний декор, вікна стали прямокутними, замість портика з’явився масивний балкон.

Така ж доля спіткала і знаменитий пасаж Гартенберґів. Під час Першої світової війни і пасаж, і прилеглі будинки були повністю зруйновані. Спочатку власники взагалі не хотіли його відновлювати, а планували збудувати сім нових кам’яниць. Але потім Польщу накрила економічна криза, й Гартенберґи продали руїну магістрату. Протягом 1926-1927 років коштом міської влади пасаж реконструювали. Кам’яниць, які раніше його оточували, більше не було, тому в стінах павільйону прорубали великі вітринні вікна.

Зруйнований пасаж Гартенбергів

В 1906-1908 роках велику трансформацію пережив міський вокзал. Залізничний рух пожвавлювався, і невеликий вокзал став явно затісний, тож міська Дирекція залізниці звернулась до міністерства з проханням про його розширення.

Міський вокзал до перебудови

У грудні 1904 р. архітектор Ернест Баудіш запроектував нову будівлю у стилі неоренесансу. Вона була значно просторішою, мала довжину по фасаду 200 м і великий купол у центрі. "Старий вестибюль мав 110 м², новий буде мати 293, почекальня третього класу мала 54 м², нова 66", – описувала проект нового двірця газета "Кур’єр станиславівський" від 13 січня 1907 року. Почекальню другого класу, навпаки, зменшили, зате зал очікування першого класу значно збільшився.

Читайте також:
Станиславівські оголошення: як мешканці міста історичні пам’ятки берегли

Теперішня катедра – архікатедральний собор Воскресіння Христового – теж дійшла до наших днів у зміненому вигляді. В 1729 році храм освятили, але вже в 1752 році він потребував реконструкції через слабкий фундамент. Після руйнувань Першої світової війни протягом 1922-1923 років провели реконструкцію, після якої барочні шоломи веж стали вужчими і вищими. Ескізи створив львівський архітектор Іван Левинський.

Катедра до реконструкції у 1920-х роках

Станиславівська Каса ощадності (тепер вул. Мазепи, 14) стала трансформером ще до того, як її побудували, адже початковий проект був зовсім інакшим. В 1882 році оголосили конкурс на найкращий проект, а через два роки будинок уже звели.

Каса ощадності, сучасний стан

Ось як писав про трансформацію Каси ощадності станиславівський журналіст Владислав Цесельський: "Поверхня даху, яка висувається на цоколь подвійної висоти, надає будівлі характеру, знаного фахівцям як "буржуазні бельгійські будинки". В кінцевому варіанті цей французько-бельгійський проектний обрис було піддано модифікаціям, продиктованим місцевими смаками й кліматом. Боки даху стали більш пологими, фасади знизу втратили пласку поверхню, а натомість прикрасилися шпарами між цеглинами і орнаментом у стилі рустика. Ризаліт даху зменшили до карнизних виступів при вході та пілястр, які своєю довжиною сягають балкона. Зовнішні бельгійські сходи, що йшли під склепіння коридору, прибрали. Будинок неначе споважнів і став схожим на наших пань, які зі скромності ховають ніжки під шатами". На думку журналіста, ця трансформація лише прикрасила кінцевий вигляд споруди.

Олена БУЧИК

Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter - лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!


Джерело статті: “https://kurs.if.ua/news/stanyslavivski_ogoloshennya_budynkytransformery_starogo_mista_75187.html”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя